Про програму



ПРОГРАМА: "Зупинимо туберкульоз в Україні" за фінансової підтримки Глобального Фонду по боротьбі з СНІДом, туберкульозом та малярією.


Зниження рівня епідемії туберкульозу в Україні шляхом розширення доступу до високоякісних послуг з боротьби з цим захворюванням .

С троки реалізації: 2011-2015 рр.


У 2011 році виповнилося 16 років з моменту оголошення в Україні епідемії туберкульозу. Попри те, що з 2006 року ситуація дещо стабілізувалася, туберкульоз досі залишається найбільш частою причиною смерті серед хворих на інфекційні захворювання.


Упродовж багатьох років Україна намагалася самостійно боротися з туберкульозом, проте через недостатнє фінансування та контроль лікування, проблема так і не була вирішена. Розуміючи, що завдання не вдається вирішити самостійно, Україна з 2006 року тричі подавала заявку на отримання гранту Глобального фонду по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією (далі - ГФ) [1], і тричі отримувала відмову. Причини - непрозорість процедур, загальна недовіра до країни, ситуації з впровадженням контрольованого лікування, оподаткування гранту ГФ та ін.


Остання (успішна) заявка від нашої країни була подана на розгляд ГФ у 2009 році. Саме тоді було оголошено про початок 9-го раунду видачі грантів ГФ. Згідно з поданими документами, Україна просила виділення $103, 5 млн. строком на п'ять років. Ініціаторами цієї заявки виступили Фонд Рината Ахметова «Розвиток України» та Міністерство охорони здоров'я України (далі - МОЗ). У березні 2010 року ГФ погодився виділити Україні кошти на боротьбу з туберкульозом. А 10 грудня 2010 року ГФ офіційно підписав Грантову угоду з Україною.


Загальний бюджет Програми після узгодження з ГФ склав - $94 862 399

Перший рік – $16 475 244
Другий рік – $13 184 070
Разом на першу фазу – $29 659 314 (2011-2012 рр.)

Разом на другу фазу – $65 203 085 (2013 -2015 рр.)


Основним реципієнтом (одержувачем) гранту є Благодійний фонд "Розвиток України". Цей вибір не випадковий, адже Фонд має великий досвід боротьби з туберкульозом, як на регіональному, так і на національному рівні. Саме Фонд став основною ланкою, яка об'єднала усіх учасників процесу: МОЗ, міжнародні та громадські організації, медичні установи і пенітенціарну систему. А це, у свою чергу, забезпечило якісну заявку України та отримання коштів міжнародного співтовариства.


Основні суб- реципієнти Програми:

  • « Всеукраїнський центр контролю за туберкульозом МОЗ України»
    www.tbc.gov.ua

  1. Приведення нормативно-правових актів у відповідність до міжнародних стандартів

  2. Підготовка:

    1. Національного плану підготовки кадрів;

    2. Національного плану лабораторної мережі;

    3. Національного плану моніторингу і звітності (МіЗ);

    4. Ведення реєстру хворих на туберкульоз.

  1. Ведення реєстру хворих на туберкульоз;

  2. Оптимізація лабораторної мережі та поліпшення діагностики;

  3. Впровадження міжнародних стандартів ведення хворих на туберкульоз

  1. Закупівля обладнання та протитуберкульозних препаратів 2 лінії

  2. Розробка порядку ведення хворих з ВІЛ/ТБ

  • Представництво міжнародної організації PATH в Україні
    www.path.org

  1. Навчання (проведення тренінгів)

  2. Участь у розробці нормативно-правових актів

  3. Закупівля устаткування для ТБ реєстру

  1. Супровід хворих з груп ризику, які мають схильність до переривання лікування

  • «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров'я» ( LHSI ) (Компонент АКСМ: напрямок «Комунікація»)

www.lhsi.org.ua

  • НУО «Інтелектуальна Перспектива»

(Компонент АКСМ: напрямок «Адвокація»)

www.csep.org.ua

  • ВБФ «Коаліція ВІЛ - сервісних організацій»

(Компонент АКСМ: напрямок «Соціальна мобілізація»)

www.hiv.org.ua

  • БО « Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДУ»

Всеукраїнська гаряча лінія з питань, пов'язаних з туберкульозом (0 800 503 0 80)

www.helpme.com.ua


Партнери Програми :

  • Міністерство охорони здоров'я України

  • Державна служба України з питань протидії Віл-інфекції/СНІДУ та іншим соціально небезпечним хворобам

  • Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновского

  • Всеукраїнська благодійна організація «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»


Впровадження Програми по регіонах :

  • 2011 р. - Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Львівська, Миколаївська області та м. Київ

  • 2012 р. - АР Крим, Запорізька, Луганська, Одеська, Херсонська області та м. Севастополь

  • 2013 р. - Волинська, Житомирська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Хмельницька, Чернігівська, Черкаська області

  • 2014 р. – Вінницька, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька області.


За 5 років реалізації Програми планується надати допомогу та підтримку усім областям України.


Головна мета вказаної заявки - зменшення темпів поширення туберкульозу в Україні та подальше припинення епідемії. Добитися цього можна за допомогою розширення і покращення доступу до високоякісних послуг з профілактики та лікування туберкульозу (далі – ТБ).


Важливо ще раз відмітити, що раніше ця сфера хронічно недофінансувалася. І хоча з початку 2000-х років Україна намагалася наслідувати міжнародні стратегії боротьби з туберкульозом, це не приносило бажаного ефекту [2]. В результаті найбільше від ТБ страждали уразливі та бідні верстви населення. Цей проект дасть можливість підтримати усі ті почини, на які у держави традиційно бракувало грошей. Це і лікування під безпосереднім контролем медпрацівників (DOT- лікування), і створення реєстру хворих, і, що саме головне, забезпечення своєчасної діагностики та лікування найуразливіших груп населення. Крім того, завдяки механізмам Програми, хворі зможуть відчути психологічну підтримку суспільства, а значить - мати більше сил для одужання.


Програма включає наступні завдання:


1. Покращити діагностику ТБ шляхом оптимізації мережі лабораторій у громадських та пенітенціарних установах.


У рамках цього завдання покращиться робота лабораторій з діагностики туберкульозу. Для цього в лабораторії буде закуплено усе необхідне обладання, а самі заклади будуть об'єднані у загальнонаціональну мережу. Це допоможе не лише контролювати якість обслуговування, але і швидко виявляти та усувати можливі недоліки.


2. Покращити доступ до високоякісних послуг для людей, які, з різних причин, мають обмежений доступ до протитуберкульозних медичних послуг.


У рамках цього завдання існує три напрями діяльності. В першу чергу, це «географічне» розширення Програми. Доступ до діагностики та лікування туберкульозу можна буде отримати навіть у віддалених селах, у разі потреби, прямо вдома.


По-друге, буде розширено зону лікування мультирезистентного (стійкого) туберкульозу. Воно здійснюватиметься у 15 областях України з найбільш високим рівнем захворюваності на ТБ відповідно до міжнародних стандартів. За 5 років дії Програми планується забезпечити лікуванням 5560 пацієнтів.


По-третє, буде посилено лікування хворих на туберкульоз, які заражені ВІЛ/СНІДом. Для цього проводитимуться активні заходи по попередженню розповсюдження ВІЛ/СНІДу у протитуберкульозних установах, а також масове тестування пацієнтів на ВІЛ.


3. Підвищити потенціал системи охорони здоров'я України для боротьби з ТБ шляхом поліпшення управління (лідерство, моніторинг і оцінка, розвиток кадрових ресурсів), яке потрібне для успішної реалізації програми по боротьбі з ТБ.


У планах Програми передбачені заходи з підготовки менеджерів ТБ-програм на національному та регіональному рівнях, а також організація конференцій, присвячених протидії ТБ. Крім того, в регіонах України буде удосконалена схема збору інформації про поширення ТБ. У 43 українських ВНЗ будуть переглянуті учбові програми, внаслідок чого майбутні медики стануть приділяти більше уваги лікуванню туберкульозу і, що важливо, отримають необхідні для цього знання і навички. Також в Україні буде створений національний план профілактики та лікування ТБ, за допомогою якого можна буде координувати подальші дії у цій сфері.


4. Підвищити загальний доступ до діагностики, лікування та догляду хворих з ТБ шляхом підвищення обізнаності, мобілізації політичної підтримки та зниження стигми і дискримінації.

 

Четверте завдання Програми передбачає інформування широких верств населення про профілактику та лікування ТБ. Наша мета не лише донести до суспільства план дій з діагностики ТБ, але і підтримати хворих, сприяти їх інтеграції в соціумі. Адже тільки разом ми можемо побороти епідемію, жертвою якої може стати кожен, незалежно від матеріального статусу та життєвих позицій.


ПРИМІТКИ :


[1] Глобальний фонд по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією є однією з найбільших міжнародних установ, яка фінансує проекти, спрямовані на боротьбу з трьома небезпечними захворюваннями. Рішення про створення Фонду була винесене на Спеціальній сесії Генерельної Асамблеї ООН по проблемах ВІЛ/СНІДуУ у 2001 році. Фонд був створений на початку 2002 року, і відтоді він щорічно виділяє гранти країнам, яким найбільше потрібна підтримка у боротьбі з цими епідеміями.


Розподіл грантів проходить у форматі «раундів» - так званих турів, або етапів виділенняі коштів. У 2002 році усі країни світу могли подати заявки на участь у першому раунді Глобального фонду, а у 2012 році гранти отримають переможці 11-го раунду. У 2010 році були оголошені переможці 9-го раунду, серед яких виявилася і Україна. В цілому, за час свого існування Глобальний фонд виділив 22,4 млрд. доларів США 150 країнам для підтримки програм по боротьбі з трьома вищезгаданими хворобами.


[2] Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) розробила основні принципи боротьби з туберкульозом - ДОТС. Назва походить від англійської абревіатури DOTS - Directly Observed Treatment, Short - Course, що означає «безпосередньо контрольоване лікування, яке проводиться короткими курсами».


Програма ДОТС містить 5 основних пунктів:

1) удосконалення законодавства для боротьби з ТБ;

2) покращення роботи лабораторій для ефективнішого виявлення ТБ;

3) стандартизоване лікування пацієнтів під постійним контролем медпрацівників;

4) ефективна система постачання ліків;

5) проведення моніторингу та оцінки результатів програми.


ДОТС є основою всесвітньої стратегії «Стоп ТБ», яку також розробила ВООЗ. Її метою є значне зменшення глобальної епідемії туберкульозу до 2015 року, шляхом забезпечення для усіх пацієнтів з ТБ загального доступу до високоякісної діагностики та орієнтованого на пацієнта лікування.


В Україні пілотні програми ДОТС були реалізовані у 2001 році. Тоді уряд вжив серйозних заходів для переорієнтації системи боротьби з ТБ відповідно до світових стандартів. На даний момент ДОТС-стратегія є повністю затвердженою в Україні. Вона є основою для «Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2007-2011 рр.», для виконання якої з державного бюджету було виділено $241,7 млн.


Проте дія цієї Програми закінчується цього року, і Україна повинна прийняти нову «дорожню карту» по боротьбі з туберкульозом. У першому кварталі поточного року національними експертами за ініціативою Міністерства охорони здоров'я були розроблені проект Концепції та «Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз в Україні на 2012-2016 роки» (далі – Програма).


Вказані документи були підготовлені без широкої участі громадськості. Тому Фонд Рината Ахметова «Розвиток України» надав технічну допомогу для доопрацювання Концепції і Програми з урахуванням усіх міжнародних вимог.


Наразі проект Програми підготовлений для узгодження у відповідних міністерствах та відомствах.







Copyright © 2o11 by БФ «Інтелектуальна перспектива» all rights reserved